«Наше щоденне нагадування». Що буде далі зі зруйнованою будівлею ОВА у Миколаєві?

Зруйнована будівля Миколаївської ОВА, червень 2025 року, фото «МикВісті»

Три роки тому російська армія зруйнувала будівлю Миколаївської обласної військової адміністрації. Це було пряме влучання ракети, яка утворила в адміністративній будівлі велику суцільну діру. Звістка про цю трагедію сколихнула не лише місто, але й усю країну: 36 людей загинули, ще десятки отримали поранення.

Відтоді напівзруйнована будівля ОВА непохитно стоїть у центрі міста. Це перше місце, яке під час свого візиту відвідують міжнародні партнери, сотні миколаївців щодня спостерігають за цими руїнами з власних квартир, а ще — цей об'єкт першим видніється кожному, хто в'їжджає у місто через Інгульський міст.

Увесь цей час лунали різні погляди на те, що має бути з цією будівлею далі: знести її і побудувати новий об'єкт, частково демонтувати і залишити як нагадування про війну, законсервувати і зробити там музей.

«МикВісті» з’ясовували, якою буде подальша доля зруйнованої будівлі ОВА та якої думки про це миколаївці.

Реклама

Трагедія, що забрала життя 36 людей

Російська армія вдарила по будівлі Миколаївської ОВА 29 березня 2022 року. Ворог запустив ракету «Іскандер-К» з тимчасово окупованого Криму. В результаті обстрілу центральна секція будівлі обвалилася з девʼятого до першого поверху, тож розбирати завали рятувальникам довелося майже тиждень.

Після завершення пошукової операції стало відомо, що трагедія забрала життя 36 людей, які того дня прийшли вранці на роботу. Це працівники департаментів та управлінь Миколаївської ОВА, військові та працівники господарчого суду у Миколаївській області, який також розміщувався у зруйнованій будівлі.  

У різних джерелах можна знайти інформацію, що кількість жертв сягає до 38 людей, але вона не відповідає дійсності, пояснили «МикВісті» в Миколаївській ОВА.

Згодом правоохоронці з'ясували, що наказ вдарити по будівлі ОВА віддав екскомандувач військ Південного військового округу, генерал армії РФ Олександр Дворніков. Йому повідомили про підозру у лютому 2025 році.

Зруйнована будівля Миколаївської ОВА, червень 2025 року, фото «МикВісті»

Що думають жителі Миколаєва про майбутнє зруйнованої будівлі ОВА

Зараз будівля ОВА огороджена парканом, оскільки наближатися до неї небезпечно через загрозу обвалу. Її експертизу провели ще у 2022 році. Результат: будівлю треба повністю знести, оскільки конструкція нестійка. Але у департаменті архітектури та капітального будівництва ОВА тоді уточнили: лише у процесі демонтажу можна буде сказати напевно, чи вдасться залишити хоча б частину будівлі.

Ми вирішили поцікавитись у миколаївців, що вони думають про те, якою має бути подальша доля зруйнованої будівлі. Опитані містяни переважно вважають, що у майбутньому будівлю треба демонтувати і побудувати на її місці щось нове.

Друзі Лілія та Володимир вважають, що чіпати будівлю, доки ще триває війна, недоречно.

— Гадаю, що реставрувати будівлю немає сенсу, ще триває війна. І незрозуміло, скільки вона ще триватиме, — каже дівчина. 

— Зараз я вже випустився з ліцею №2, але раніше приїжджав до школи і щодня бачив, у якому стані адміністрація (зруйнована будівля ОВА, — прим.). Але поки триває війна, немає сенсу з нею щось робити, — пояснив хлопець. 

Надалі, вважають друзі, замість зруйнованої будівлі варто побудувати меморіал у пам'ять про цю трагічну подію.

Зруйнована будівля Миколаївської ОВА, червень 2025 року, фото «МикВісті»

Серед миколаївців також є ті, хто вважає, що будівлю однозначно треба знести і побудувати на її місці нову адміністративну будівлю.

— На мою думку краще вже знести. Відновити її, гадаю, вже не зможуть, а от побудувати нову — було б чудово, — каже чоловік.

— Це нормально (що зруйновану будівлю ОВА досі не демонтували, — прим.), адже ще триває війна. Доки немає грошей на те, щоб її відреставрувати або побудувати нову — це нормально. Але було б добре з часом побудувати нову. Це не обов'язково має бути якийсь хмарочос, але щось нове, — каже ще один мешканець міста.

Миколаївський музикант та громадський діяч Володимир Алексєєв вважає, що згодом будівлю треба демонтувати, а на її місці побудувати «щось корисне для міста».

— Було б класно, щоб там було щось пам'ятне про цю подію. Можливо, не хочу казати слово «музей», але, можливо, якийсь пам'ятний арт-об'єкт, який би нагадував про цю зруйновану будівлю. Це сталося. Це невід'ємна частина нашого міста, частина історії нашого міста. Це місце знаходиться у самому серці нашого міста і гадаю це неправильно, якщо воно буде в такому стані постійно, — сказав Володимир Алексєєв.

Миколаївський музикант та громадський діяч Володимир Алексєєв, фото: «МикВісті»

— Можна, звісно, консервувати всі об'єкти, які пошкоджені, але в довгостроковій перспективі ми хочемо, щоб наші діти жили в більш придатному і затишному місці, — додав Володимир Алексєєв.

Зруйнована будівля Миколаївської ОВА, червень 2025 року, фото «МикВісті»

Членкиня виконавчого комітету Миколаївської міської ради, громадська діячка Катерина Стоколяс також підтримала знесення цієї будівлі. А на цьому місці, вважає вона, було б доречно встановити пам’ятник загиблим у цій будівлі та облаштувати зелену зону. 

— Якщо говорити, чи підтримую я знесення цієї будівлі, то так, я його підтримую. Тому що ніякої архітектурної цінності в цій будівлі нема. Підходити як до пам'ятки загинувшим теж не можна. Будівля в такому аварійному стані, тому, я думаю, її треба зносити.

Там є меморіал Ольшанцям, там є струни пам'яті. І я так думаю, що доречно буде, мабуть, продовжити цей меморіал і доробити його у пам’ять про загинувших у цій будівлі. Зробити, можливо, там якийсь парк, сквер, — вважає Катерина Стоколяс.

На думку співзасновника миколаївської платформи My Art Євгена Гомонюка, будівля має залишатися у такому вигляді до завершення війни.

— Ця будівля одна з перших постраждала в цій війні. За цей час вона вже стала, можна сказати, уособленням цієї війни. Вона фігурувала в багатьох міжнародних репортажах, відео, в документальному кіно, навіть в якихось виставкових мистецьких проєктах. Тому, я думаю, поки йде війна, ця будівля має бути в такому вигляді, як щоденне нагадування, в яких умовах ми живемо. Тим більше, кілька днів тому я бачив, як відбувався репортаж, тобто якась пряма зйомка на фоні цієї будівлі якихось міжнародних журналістів. Тобто ми не повинні приховувати щось. Навпаки, це демонстрація болю, це демонстрація агресора, його можливостей і, власне, нагадування про те, з ким ми боремося, — пояснив Євген Гомонюк. 

Зруйнована будівля Миколаївської ОВА, червень 2025 року, фото «МикВісті»

Він вважає, що за можливості будівлю можна було б законсервувати. В іншому випадку — зробити там пам'ятний меморіал у продовження розташованих поряд меморіалів Струни пам'яті та Героїв-десантників. 

— Гадаю, після закінчення війни варто провести обстеження, щоб зрозуміти, чи можливо убезпечити будівлю. Можливо, її можна законсервувати, як нагадування про всі ці роки повномасштабного вторгнення.

Якщо приймуть таке рішення про демонтаж, то я думаю, там може бути що завгодно. До прикладу, там вже є зараз меморіал на місці фонтану. І біля Вічного вогню теж вже є меморіал. То я думаю, що він буде продовжений і масштабований. Але я гадаю, що будівля все ж є кращим меморіалом цієї війни. Без купюр, як то кажуть, все по факту реалістично, — вважає Євген Гомонюк. 

Архітектурні свідки війни: чи є подібні приклади у світі?

Будівля Генштабу у Сербії

У світі є приклади, подібні ситуації зі зруйнованою будівлею Миколаївської ОВА. Один з них — зруйнована будівля Генерального штабу у Сербії. Це один із найвідоміших прикладів «законсервованої» архітектури, що нагадує про наслідки війни.

Під час авіаударів НАТО у квітні та травні 1999 року будівля була значно пошкоджена. Удар по ній мав символічне значення, оскільки вона втілювала військову та політичну владу Югославії. Після бомбардувань будівлю не відновлювали, і вона залишилася в руїнах.

Сьогодні ця будівля є символом пам’яті про війну та її наслідки. Вона нагадує про руйнівні наслідки конфліктів і важливість збереження миру. Її надалі планують реконструювати з дотриманням історичного вигляду, а також розглядають можливість включити до списку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Будівля Генштабу у Сербії. Фото: Vreme

Документаційний центр у Німеччині

Ще один подібний приклад ми знайшли у Нюрнбергу. Однак цей приклад дещо відрізняється від попереднього, оскільки будівлю не бомбардували, а радше навіть не встигли добудувати. 

Це недобудована Конгресна зала партійних з’їздів Третього рейху, що є однією з найсимволічніших архітектурних залишків нацистського режиму. Її зберегли в «законсервованому» стані й облаштували там музей та меморіальний комплекс — Документаційний центр, який розповідає про причини, наслідки та злочини нацистського режиму.

Конгресну залу проєктували як будівля, що мала вміщувати до 50 тисяч людей. Це мало б бути місцем проведення з’їздів нацистської партії. Але будівництво так і не завершили через початок Другої світової війни.

А після війни будівлю вирішили залишили у недобудованому вигляді, аби вона наочно демонструвала провал ідеології, яку представляла. Сьогодні це місце показує, до чого може призвести культ сили, ненависті й війна.

Документаційний центр у Нюрнбергу. Фото: t-online

Будівлю Миколаївської ОВА знесуть?

Зруйновану будівлю ОВА демонтують повністю, повідомив коментарі «МикВісті» голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім. Можливості залишити її навіть частково немає, додав він. 

— Власником будівлі насправді є обласна рада. Ми зробили експертизу, її відремонтувати неможливо. Юридично експерти кажуть, що будівля небезпечна і підлягає знесенню. Що б ми не робили, ми її експлуатувати не можемо, навіть частину. Тому план — будівництво. Але зараз це не на часі, тому що навіть знести цю будівлю дорого, і є багато куди витрачати ці гроші, — пояснив Віталій Кім.

Очільник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім, фото «МикВісті»

Він пояснив, що після завершення війни враховуватимуть думку миколаївців стосовно того, що має бути на цьому місці. 

— Але план такий, що після закінчення війни, після нашої перемоги, ми спитаємо у людей, як вони це бачать. Якщо чесно, ми з датчанами проговорюємо план, що, можливо, з частини суднобудівного заводу (розташований поряд зі зруйнованою будівлею, — прим.) вони готові зробити великий суспільний простір. Там вже буде враховано те, що кажуть люди, — каже голова ОВА.

Зруйнована будівля Миколаївської ОВА, червень 2025 року, фото «МикВісті»

Такої ж думки Миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич. Він вважає, що, ухвалюючи будь-яке рішення щодо будівництва чогось нового на місці зруйнованої будівлі ОВА, потрібно врахувати думку містян.  

— Це місце належить громаді міста Миколаєва, і саме вона повинна вирішити, що там робити. Коли ми будемо мати відповідь на це запитання, тоді ми можемо зрозуміти, чи там буде місце меморіальне, чи там буде місце культурне, чи там буде громадський простір, чи там буде знаходитись інша будівля призначення громадського чи будь-якого іншого. Тобто на це питання ми зможемо відповісти, коли зможемо опитати всіх миколаївців. Сьогодні це місце болю і його чіпати не можна, — каже Олександр Сєнкевич. 

Миколаївський міський голова Олександр Сєнкевич. Фото: «МикВісті»

На думку голови ОВА Віталія Кіма, після знесення будівлі це місце має залишитись пам'ятним.

— Я вважаю, що це через те, що тут загинули люди, це має бути якимось пам'ятним місцем, але це має бути пропрацьовано в комплексі. Ми ще не починали це робити, тому що поки не знаємо, коли закінчиться війна. Я розглядаю це в комплексі разом з меморіалом нашим захисникам і пам'ятником, що буде по війні. Тобто щоб ми завжди пам'ятали про це, — сказав Віталій Кім.

Зруйнована будівля Миколаївської ОВА, червень 2025 року, фото «МикВісті»

Майбутнє зруйнованої будівлі Миколаївської ОВА чітке і зрозуміле — її повністю знесуть. Але станеться це не раніше, ніж закінчиться війна. Опитані миколаївці, міська та обласна влада у цьому питанні солідарні. 

Однак що буде на цьому місці після демонтажу — залишається невизначеним. Найбільш поширені думки: там має бути пам'ятний меморіал або потрібно будувати нову адміністративну будівлю. Проте це питання стане зрозумілим лише після завершення війни.

Юлія Бойченко, «МикВісті»